Тиждень безпеки дорожнього руху в Україні відкрився дводенним Міжнародним Конгресом з безпеки на транспорті, у ході першого дня якого відбулося обговорення державної політики та вдосконалення законодавства у сфері безпеки на транспорті, напрацювання новітніх ініціатив, стратегій та програм з підвищення безпеки дорожнього руху.
Захід відбувся за ініціативи Київської міжрегіональної філії ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України у співпраці з Міжнародним благодійним фондом «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП» та Моторним (транспортним) страховим бюро України.
У заході взяли участь представники Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, консультативної місії Європейського Союзу в Україні, Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України, Патрульної поліції України, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), Державного агентства автомобільних доріг України, ДП «ДержавтотрансНДІпроект», ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», низки регіональних управлінь з питань дорожньо-транспортної безпеки, комерційних та громадських організацій, що опікуються сферою безпеки на транспорті.
У ході першого питання дискусійного блоку були підведені підсумки виконання Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні до 2020 року та окреслені подальші дії та перспективи в сфері управління безпекою руху. Піднято ідею запровадження окремого державного органу, який би займався питаннями безпеки дорожнього руху в Україні. Олексій Білошицький, перший заступник начальника департаменту Патрульної поліції, провів статистичний зріз дорожньо-транспортного травматизму в Україні за останні роки, окреслив основні причини аварійності на автошляхах та заходи поліції стосовно їх усунення. За даними Нацполіції, щоденно на дорогах країни стається біля 1000 ДТП, кожні 30 хв стається ДТП з потерпілими, 9 людей внаслідок цих ДТП – гине. Аварії на дорогах забирають уп’ятеро більше життів, ніж воєнні дії на Донбасі. За період з 2014 по 2018 рр. в ДТП загинуло більше 18,5 тис. громадян і більш як 163 тис. травмовано.
Доктор Рингач Наталія Олександрівна, науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, звернула увагу присутніх на колосальні втрати держави на відшкодування збитків внаслідок ДТП, а головне – втрачений людський ресурс. Так, збитки лише через передчасну смерть громадян України в результаті ДТП у 2018 р. можна оцінити у суму, еквівалентну понад 6,891 млрд грн, або 253,35 млн $.
Друге питання дискусійного блоку було присвячене питанням безпеки на транспорті та безпеці перевезень, підтвердження кваліфікації фахівців транспортної галузі. Сергій Александров, керівник експертної групи з безпеки перевезень небезпечних вантажів Директорату з безпеки на транспорті Мінінфраструктури України розповів про нові державні ініціативи в сфері контролю за роботою великогабаритного транспорту та заходи з підвищення безпеки перевезень небезпечних вантажів.
Сергій Ясинський, начальник відділу безпеки дорожнього руху та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Департаменту безпеки руху АТ «Укрзалізниця» окреслив шляхи покращення стану безпеки руху на залізничних переїздах – будівництво шляхопроводів замість залізничних переїздів, організації системи відеонагляду, модернізація пристроїв переїзної автоматики.
Євген Фартушний, провідний фахівець психофізіологічної експертизи ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці» вказав на основні медичні та психофізіологічні чинники, що впливають на причини скоєння водіями дорожньо-транспортних пригод, та наголосив на необхідності впровадження європейської практики психофізіологічного тестування водіїв та проведення періодичного підтвердження необхідних знань та навичок водіїв щодо безпечного керування механічними транспортними засобами, а також їх відповідності встановленим медичним вимогам.
У ході дискусії учасники також підняли актуальні питання перегляду програм підготовки кандидатів у водії та водіїв-професіоналів, обмеження вікових показників водіїв, що працюють на спецтранспорті, використання перевізниками тахографів, ризики, пов’язані з використанням переобладнаних транспортних засобів, інші питання.
Третє питання дискусійного блоку стосувалося обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників, особливостей врегулювання майнових збитків, підвищення якості страхових послуг з ОСЦПВ, переваг використання електронного полісу та Європротоколу.
Аналітичні дані Моторного (транспортного) страхового бюро України доводять, що кількість врегульованих вимог на виплату страхових відшкодувань щороку зростає: за дев’ять місяців поточного року сума відшкодувань сягнула 1,82 млрд грн., із них 107,5 млн грн. – за шкоду життю та здоров’ю постраждалих. На думку Володимира Шевченка, генерального директора МТСБУ, ключовими заходами вдосконалення ОСЦПВ з метою посилення безпеки дорожнього руху є: поступове підвищення страхових сум відповідальності страхувальників; посилення державного контролю за наявністю та дієвістю договорів страхування; вдосконалення і посилення на автопідприємствах обов'язкової перевірки транспортного засобу та стану здоров’я водія перед його виїздом в рейс; формування страхової культури та ін.
Роман Роменський, начальник юридичного департаменту МТСБУ, наголосив на основних напрямках підвищення страхових послуг з ОСЦПВ та звернув увагу на особливості врегулювання майнових збитків. Олена Машаро, начальник департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування МТСБУ, нагадала про умови та переваги використання Європротоколу – спеціального бланку, що дозволяє оформити скоєння ДТП без участі працівників Нацполіції. На сьогодні частка вимог, врегульованих з використанням «європротоколу», складає майже 34% від загальної кількості усіх вимог по відшкодуванню.
Другий дискусійний блок розпочався з аналізу, моніторингу та розслідування причин аварійності на транспорті. Лейтмотивом блоку стало питання проблематики обліку статистичних даних стосовно дорожньо-транспортних пригод в Україні, адже їх зведенням в межах компетенції займається одночасно декілька уповноважених органів – МВС, Мінінфраструктури, МОЗ, Національна поліція, Укртрансбезпека, Укравтодор. Анатолій Редзюк, директор ДП «ДержавтотрансНДІпроект» вважає, що в Україні не вистачає окремого аналітичного центру з безпеки дорожнього руху, який би з-поміж іншого проводив єдині статичні зведення. Він надав пропозиції щодо удосконалення системи управління безпекою дорожнього руху в Україні. А також на прикладі резонансних ДТП під час перевезення пасажирів останніх років навів основні супутні причини цих аварій та надав рекомендації щодо їх подальшого уникнення.
У свою чергу Олег Соловей, заступник начальника Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції, розповів, що наразі в Нацполіції працюють над створенням нової картки обліку ДТП, яка буде охоплювати моніторинг, аналіз та оцінку заходів з усунення причин ДТП.
Олександр Гончар, начальник диспетчерського відділу Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Укртрансбезпеки України, надав показники та причини аварійності за участю автомобільного транспорту, що займається перевезення пасажирів та вантажів, навів приклади резонансних ДТП та особливості їх технічних розслідувань, розповів про комплекс профілактичних заходів, здійснюваних Укртрансбезпекою, з попередження ДТП на ліцензованому транспорті.
Олександр Голоцван, начальник відділу безпеки руху Укравтодору, розповів, що наразі в Україні впроваджується аудит безпечності автомобільних доріг, який дозволяє усунути прогалини ще на стадії проектування дороги, не витрачаючи кошти на будівництво, що, як наслідок, мінімізує час і кошти, що можуть бути витраченні на перепроектування на більш пізніх стадіях. Обов’язковим є аудит на міжнародних та національних автомобільних дорогах. На сьогодні в Україні підготовлено 17 аудиторів, які отримали відповідні сертифікати міжнародного зразку.
Заступник головного лікаря ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» Роман Деркач розповів, що в Україні існують проблеми з наданням медичної допомоги постраждалим з травмами. Не існує єдиного Реєстру травм та єдиної системи надання допомоги при травмах. Важливими завданнями також залишаються проходження обов’язкового навчання з іспитом з першої невідкладної медичної допомоги при отриманні водійського посвідчення будь-якої категорії та навчання усіх категорій працівників транспортної сфери наданню першої невідкладної медичної допомоги з постійним поновленням знань.
Наступне питання дискусійного блоку було присвячене питанню розвитку транспортної інфраструктури з точки зору безпеки на регіональному рівні. Кращим досвідом в цьому напрямку поділилися директор київського комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» Віктор Черній та представник адміністрації м. Кам’янець-Подільська Олександр Бабчинський.
Сучасними інноваційними технологіями у сфері управління безпекою на транспорті поділилися спікери останнього питання конгресу – представник компанії «3М Україна» Дмитро Тумаркін, директор з розвитку компанії «КВІНТО ПЛЮС» Віктор Романов та доцент кафедри загально-правових дисциплін ДЮІ МВС України Вадим Пашутін.
