Фахівці УкрНДІ медицини транспорту МОЗ України працюють над розробкою наукового підґрунтя заходів із медико-психологічної, функціональної та соціально-професійної реабілітації постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах.

Проблема високого рівня дорожньо-транспортного травматизму та смертності внаслідок ДТП в Україні обумовлена, в числі багатьох причин, відсутністю в системі охорони здоров’я єдиних підходів до надання медичної та медико-психологічної допомоги постраждалим внаслідок ДТП. На жаль, немає даних щодо видів та специфіки наданої їм медичної допомоги, немає унормованої статистики щодо летальності, важкості травм, а також щодо необхідності потерпілих в подальшій медико-психологічній реабілітації.

Поміж тим дорожньо-транспортна пригода, як і будь-яка інша надзвичайна ситуація, що супроводжується загибеллю й каліцтвом людей, викликає у її учасників психологічну травму і залишає після себе відчутні ознаки у формі психічних змін і психоневротичних розладів. За міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) до таких розладів належать гострі реакції на стрес (F43.0), що виникають одразу після події або протягом перших днів, різноманітні розлади адаптації (F43.2), тривалістю від декількох тижнів до півроку,  посттравматичний стресовий розлад – ПТСР (F43.1), що настає з деяким латентним періодом і триває будь-який час, а також стійкі зміни особистості після перенесеної катастрофічної події (F62.0).

Щороку внаслідок ДТП в Україні травмується більше 30 тис. громадян, у 25-30% із них на фоні перенесеної аварії спостерігаються психотравматичні розлади, що потребують лікування. ПТСР є одним із найбільш поширених розладів, симптоми якого можуть спостерігатись від 6 до 18 місяців після інциденту навіть за відсутності тілесних ушкоджень. Щонайменше у 5% чоловіків і 10% жінок він залишиться на все життя. Однією із особливостей, пов’язаних з ПТСР, є фізичні проблеми зі здоров’ям, психосоматичні захворювання, панічні атаки, які важко піддаються лікуванню та виснажують організм. Найчастіше у постраждалих виникає страх управління транспортним засобом, вони не можуть переходити вулицю у місцях, де не регулюється потік транспорту, відчувають страх, перебуваючи в транспортному засобі як пасажир.

Як і будь-яка інша психотравма, пережитий внаслідок ДТП стрес може також призводити до проявів депресій, алкоголізму та наркоманії, соціальних фобій, тривожних розладів. Індивідуально-психологічним фактором, що впливає на інтенсивність розладів, є належність людини до певного психоемоційного типу та наявність інших пережитих психотравм в її анамнезі.

В Україні вже дано назріла необхідність в розробці єдиної національної системи медико-психологічної реабілітації потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод. На найближчі роки досягнення цієї концептуальної цілі визначено державною Стратегією підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року.

Досліджуючи дану проблему, фахівці Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту МОЗ України, підкреслюють схожість у підходах до діагностики та лікування посттравматичних стресових розладів, пов’язаних з ДТП, з іншими надзвичайними ситуаціями, викликаними природними, техногенними чи антропогенними чинниками. Наслідки ДТП як психотравмуючої події можуть керуватися схожими методами психотерапії, психопрофілактики та психокорекції.  А раннє виявлення симптомів та своєчасна допомога сприятимуть зниженню психологічного дистресу у постраждалих та легшому перебігу лікування.

Медико-психологічна реабілітація постраждалих внаслідок ДТП має бути спрямована на збереження та відновлення порушених функцій і психічного здоров’я та базуватися на таких ключових принципах:

- своєчасність надання допомоги;

- єдність психологічних, психофізіологічних та медичних компонентів реабілітації;

- етапність і безперервність процесу реабілітації.

- індивідуально-орієнтований підхід при формуванні програм реабілітації.

Інститут продовжує працювати над розробкою наукового підґрунтя заходів із медико-психологічної, функціональної та соціально-професійної реабілітації постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах.

КМФ ДП УКРНДІ медицини транспорту МОЗ України здійснює підвищення кваліфікації медпрацівників, що проводять щозмінні перед- та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів. Нині, в період карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням СOVID 19, – у дистанційному форматі.

Звертаємо увагу керівників автотранспортних підприємств, що належна організація проведення попередніх, періодичних, позачергових, перед- та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів є невід’ємною складовою попередження ДТП. Статтею 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-10 передбачена відповідальність посадових осіб, відповідальних за експлуатацію автотранспорту, за випуск на лінію водіїв без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану транспортних засобів. Працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті в межах своєї компетенції проводяться планові та позапланові перевірки, що стосуються дотримання  перевізниками  вимог законодавства, у тому числі і щодо забезпечення виконання порядку проведення щозмінних медичних оглядів водіїв транспортних засобів.

Враховуючи Основи законодавства про охорону здоров’я, ЗУ «Про Дорожній рух», ЗУ «Про автомобільний транспорт», Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, накази МОЗ України «Про підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою», «Про підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) на курсах інформації та стажування», керівники підприємств зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за проведення медичних оглядів водіїв.

Повідомляємо, що Філією розроблена та затверджена Програма курсу підвищення кваліфікації медичних працівників, що проводять щозмінні перед- та післярейсові медичні огляди водіїв, завдяки якому медичні працівники мають змогу:

• оволодіти сучасними ефективними методами здійснення медичного контролю водіїв підприємств, установ та організацій;
• ознайомитися з юридичними аспектами діяльності медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв;
• навчитися виявляти у водіїв транспортних засобів ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які впливають на гостроту та швидкість реакції водія;
• ознайомитися з сучасними апаратами вимірювальної техніки (алкотестерами) та дізнатися більше інформації про тест-системи і порядок їх використання;
• пройти скорочений курс з надання домедичної допомоги потерпілим у ДТП.

По завершенню навчання медичним працівникам видається Свідоцтво про підвищення рівня професійної компетентності медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові (післярейсові) медичні огляди водіїв транспортних засобів та відомості про них вносяться до бази даних.

Зареєструватися на курс можна заповнивши електронну заявку на сайті в розділі Дистанційне навчання, або ж за тел. відділу навчання 068-894-99-98, 044-465-99-91.

Пропонуємо нову лінійку світлоповертальної продукції, в основі пошиття якої світлоповертальна тканина від торгової марки ЗМ. Замовляй на сайті https://bdr.in.ua.

Минулого року в Україні набули чинності нові зміни до Правил дорожнього руху, згідно з якими пішоходи у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на дорогах та вулицях обов'язково мають використовувати світлоповертальні елементи на одязі, або ж такі елементи має містити сам одяг (п.4.4 ПДР України).

Усе заради безпеки, пояснюють фахівці, – покращення видимості пішоходів та можливості водія вчасно помітити освітлений об’єкт та зреагувати. Людину в одязі зі світлоповертальними елементами видно на дорозі вже на відстані 130-150 метрів, у той час як в темному одязі і без світловідбивачів – лише за 25-50 м. Для автомобілістів це вагома перевага, враховуючи недостатню освітленість вулиць, переважно темний одяг, який носять пішоходи, гальмівний шлях автомобіля, особливо взимку на слизьких мокрих дорогах, надмірність світлової реклами, що відволікає за кермом, інші фактори.

І поки українці лише звикають до нових вимог, патрульні вже полюють на порушників. Сьогодні штраф за відсутність світловідбивачів у вечірній час складає 51 грн., проте для підвищення відповідальності стягнення за це порушення планують збільшити до 255 грн.

Попит на світлоповертальну продукцію нині зростає. Наліпки, наклейки, брелки, підвіски, стрічки, браслети, ремені, жилети тощо – те, що є на ринку в достатній кількості. Безумовно, чим більше елементів на одязі, або вони є більшими за площею, як наприклад жилети, тим ефективніше. Браслети розміщують точково – на руках, ногах. У поєднанні зі світлоповертальними ременями вони дають змогу окреслити постать людини в темряві більш чіткіше. Окрім того, обираючи такий аксесуар, важливо зважати і на його якість – світлоповертальне покриття має добре виконувати свою функцію.

Як приклад, пропонуємо споживачам нову лінійку світлоповертальної продукції, в основі пошиття якої світлоповертальна тканина від торгової марки ЗМ – одного з найбільших у світі виробників матеріалів для світлоповертання та розпізнавання дорожніх елементів:

• ремені світлоповертальні регульовані/нерегульовані;
• браслети світлоповертальні текстильні;
• жилети світлоповертальні дитячі.

Срібляста тканинна стрічка 3M™ Scotchlite™ 8906, вшита на виробах, складається з високоефективних скляних лінз, що забезпечують найвищі вимоги яскравості (ISO 20471, клас 2) та високу видимість з усіх кутів падіння освітлення навіть за поганих погодних умов. При освітленні фарами автомобіля тканина виглядає блискуче білою. Матеріал стійкий до зносу, працює навіть після гарантованого терміну дії/встановленої кількості прань, сертифікований, не містить шкідливих речовин, 100% поліестер. Уся продукція вітчизняного виробництва, з гарним співвідношенням ціни та якості. У наявності є всі розміри.

Більше інформації на сайті https://bdr.in.ua.

За даними патрульної поліції України, за 2020 рік в Україні трапилося 168 107 ДТП, у яких загинула 3 541 людина та 31 974 – було травмовано. У числі загиблих 1198 осіб серед пішоходів та 235 велосипедистів.

Також, на жаль, близько 4,5 тис. ДТП за рік сталося за участю дітей. На дорогах ми втратили 168 дітей віком до 18 років, 3 957 — травмувалися.

Основними причинами ДТП із загиблими та/або травмованими, які були скоєні протягом 2020 року, залишаються:

• перевищення безпечної та встановленої швидкості руху;
• порушення правил маневрування;
• порушення правил проїзду перехресть;
• порушення правил проїзду пішохідних переходів;
• недотримання дистанції.

Більше інформації у таблиці: