13 листопада у Києві відбувся круглий стіл з основних аспектів медицини транспорту та медичного страхування. Участь у ньому взяли більше сотні учасників з різних регіонів України – представники експертної медичної спільноти МОЗ України, НАМН України, Інституту Держпраці, служб екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичних центрів з безпеки дорожнього руху, лікарі, науковці, члени громадських професійних асоціацій та об’єднань.
Захід відбувся за ініціативи Київської міжрегіональної філії УНДІ медицини транспорту МОЗ України у співпраці з Міжнародним благодійним фондом «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП» в рамках проведення Тижня безпеки дорожнього руху в Україні.
Перша частина круглого столу стосувалася забезпечення контролю за станом здоров’я водіїв та вдосконалення роботи медичних комісій з оглядів водіїв. Керівники Сумського та Полтавського регіональних центрів безпеки дорожнього руху Сергій Виноград та Олег Стовба вказали на низку недосконалостей законодавства, що регламентує роботу медичних комісій з оглядів водіїв, також звернули увагу на недоліки в роботі таких медкомісій на місцях, збільшення фактів продажу «липових» медичних довідок через мережу Інтернет, тощо. Було запропоновано посилити контроль за якістю проведення медичних оглядів водіїв, що діють при обласних департаментах охорони здоров’я та створити єдину державну базу медичних комісій з оглядів водіїв та кандидатів у водії. Також в переліку термінових завдань - затвердження обласних цільових програм з безпеки дорожнього руху з урахуванням медичної складової та внесення змін в законодавство з метою викорінення корупційних можливостей у системі отримання медичних довідок.
Інна Гальченко, лікар-нарколог ДП УкрНДІ медицини транспорту МОЗ України акцентувала на тому, що в Україні збільшилася кількість випадків виявлення водіїв з тяжкими неврологічними порушеннями та серцево-судинними захворюваннями. В той же час в країні відсутня належна статистика ДТП, пов’язаних саме зі здоров’ям водіїв. Кількість водіїв, затриманих в стані алкогольного сп’яніння, залишається майже незмінною, а от випадків затримання водіїв, що знаходяться під впливом наркотичних речовин, вросла майже втричі! Але визначених нормативними актами обстежень, спрямованих на виявлення саме наркологічних хворих, не існує, рівень їх обліку та контролю надзвичайно низький. Вона наголосила на необхідності якнайшвидшого впровадження в Україні європейської практики обов’язкового психофізіологічного тестування – хоча б на рівні водіїв-перевізників.
Заступник начальника Центру психофізіологічної експертизи Головного навчального методичного центру Держпраці Євген Фартушний відзначив, що в Україні існує необхідне законодавче підґрунтя для впровадження такого тестування. Роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом, належать до таких, де є потреба у професійному доборі, а більша частина робіт транспортної сфери – до переліку робіт з підвищеною небезпекою. Окремою передумовою для проведення психофізіологічного тестування працівників є погіршення психофізіологічних показників стану здоров’я населення в цілому. Епілепсія, депресія, психічні розлади, стреси негативно впливають на якість життя в цілому, а при виконанні службових обов’язків – в 27% випадків є причиною травматизму та летальних випадків (див. ).
Друга частина обговорення стосувалася системи надання екстреної медичної допомоги, медичної допомоги та реабілітації постраждалих внаслідок ДТП в Україні, медичного страхування життя та здоров’я у разі дорожньо-транспортних аварій.
За словами Віталія Крилюка, завідувача відділом ДЗ «УНПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» МОЗ України, якість надання екстреної медичної допомоги потерпілим внаслідок ДТП – це об'єднання трьох важливих складових:
- домедичної допомоги
- екстреної медичної допомоги
- ED (ранній догоспітальний етап).
Володіння навичками надання домедичної допомоги є необхідними для кожного, але сконцентрувати ці навчання, на його думку, варто серед підростаючого покоління та водіїв. Ефективність надання домедичної допомоги залежить від якості навчання, стандартизації, рівня підготовки інструкторів, наявності необхідних матеріалів та засобів для надання допомоги, інших факторів.
Сучасна екстрена медична допомога в Україні, за його словами, потребує суттєвого оновлення автопарків, перегляду протоколів надання допомоги, навчання та підвищення рівня кваліфікації фахівців (див. ).
Роман Деркач, заступник головного лікаря ДУ «Інститут травматології та ортопедії» НАМН України наголосив на необхідності створення в Україні Центрів травми – окремих відділень на базі існуючих закладів охорони здоров’я. Основний принцип – максимально скоротити час до початку лікування, забезпечити необхідний обсяг допомоги на догоспітальному етапі, мінімізувати час доставки з первинною госпіталізацією важких хворих з множинними та політравмами. Інститутом була розроблена пілотна програма по створенню таких центрів в межах Києва та області, яку можна використати як приклад для всієї країни (див. ). Для отримання достовірної інформації про кількість травмованих в Україні варто розпочати роботу по створенню Єдиного реєстру травм. Щорічно травми різного ступеня важкості в Україні отримують близько 2 млн людей, більше 35% із них – внаслідок ДТП.
Понад 10-11 тис. громадян щорічно гине від черепно-мозкових травм (ЧМТ), найбільш тяжкі ушкодження виникають внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Андрій Гук, старший науковий співробітник Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, розповів про основні підходи надання допомоги пацієнтам з ЧМТ (див. ). Він наголосив на необхідності створення єдиного реєстру пацієнтів з черепно-мозковими травмами (за аналогом реєстру пацієнтів з інсультами) та запровадження державної цільової програми із забезпечення належної профілактики і лікування пацієнтів з травмами.
Проблемною в Україні є тема реабілітації та інвалідності внаслідок ДТП. Кожний десятий випадок первинного виходу на інвалідність та кожен п’ятий випадок інвалідизації внаслідок травм обумовлений отриманням важкої травми внаслідок дорожньо-транспортних аварій. Сергій Гур’єв, заступник директора УНПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України проаналізував картину інвалідності постраждалих в ДТП в Україні в розрізі гендерної ознаки, віку, встановлених груп інвалідності, механізму травми, участі в русі, важкості травм, причин встановлення інвалідності, тощо. Також він окреслив стан на сьогодні та дав прогноз проведення реабілітаційних заходів щодо постраждалих внаслідок ДТП (див. ).
Досвідом надання медико-психологічної реабілітації постраждалих внаслідок ДТП дітей поділилася Альона Терещенко, керівник Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю. Окрім фізичної, медичної та психолого-педагогічної реабілітації, центр забезпечує максимальний розвиток постраждалої дитини (соціально-побутове орієнтування, рання профорієнтація, соціалізація), здійснює безперервний супровід родини (патронаж, школа батьків, соціальна адаптація родини та ін.), надає безкоштовну правову допомогу, консультації з підбору та забезпечення спеціальними техзасобами, тощо. Центр працює за принципами якості, доступності та взаєморозуміння, створюючи єдиний реабілітаційний простір із іншими закладами та службами, що опікуються проблемами дітей з інвалідністю (див. ).
Сергій Бабич, начальник департаменту внутрішнього страхування Моторного (транспортного) страхового бюро України розповів про випадки, в разі яких здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю потерпілих внаслідок ДТП із централізованих страхових резервних фондів, порядок надання та суми виплат, визначені законодавством (див. ). У січні-вересні 2019 р., за його словами, МТСБУ здійснило 746 страхових виплат по життю та здоров'ю потерпілих в ДТП на загальну суму 33 359 тис. грн.
Підводячи підсумки круглого столу, Юрій Чорний, директор Київської міжрегіональної філії УНДІ медицини транспорту МОЗ України, висловив вдячність усім присутнім за активну участь та обговорення піднятих питань. «Напрацювання фахового професійного середовища, а також усі висунуті впродовж заходу пропозиції та рекомендації стануть важливим підґрунтям для розвитку медицини транспорту в Україні», - відзначив він.
