У рамках реалізації заходів ІІ Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху 2021-2030рр. в Україні розпочався щорічний Тиждень безпеки дорожнього руху, І-й етап якого триватиме з 13 по 19 травня 2024 року. Заходи, що відбуватимуться протягом семи найближчих днів, стосуватимуться актуальних питань з безпеки на транспорті в умовах воєнного стану, а також популяризуватимуть дотримання безпечної поведінки на автошляхах, поширення знань про безпеку дорожнього руху.
Тиждень безпеки дорожнього руху розпочався тематичним круглим столом в ІА «Укрінформ» за участю представників профільних державних відомств і структур, фахівців транспортної галузі, громадськості. Вони обговорили ситуацію з ДТП в країні, стан законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху та аспекти змін до нього, особливості підготовки водіїв та переобладнання транспортних засобів для людей з інвалідністю, шляхи впровадження та стимулювання культури поведінки на дорозі.
Відеотрансляцію круглого столу можна переглянути на .
Статистика невтішна
6 475 ДТП із загиблими та постраждалими сталося за 4 місяці 2024р на дорогах країни. Це на 6% більше, ніж за такий же період минулого року, повідомив під час круглого столу перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький. У ДТП за 4 місяці цього року загинуло 813 осіб. Травмовано 8155 осіб, що на 8% більше, ніж за той же період минулого року.
Понад 40% усіх ДТП стається через перевищення швидкості. Серед причин ДТП також порушення правил маневрування (20%), порушення правил проїзду перехресть і пішохідних переходів (8%), недотримання дистанції (5%), керування автомобілем у стані сп’яніння (близько 5%).
За статистикою Патрульної поліції, найбільше ДТП із загиблими та травмованими за 4 місяці зареєстровано у Дніпропетровській, Львівській і Київській областях. Понад 30% ДТП стається у вівторок і п’ятницю і припадає на час із 17 до 19 години.
«Попри важкі умови для держави та організаційно-процедурні проблеми на даний момент майже повністю відновлено систему автоматичної фіксації до рівня до повномасштабної війни. Зараз працює 260 камер автоматичної фіксації (до повномасштабної війни було 270). Лише за 4 місяці цього року зафіксовано і винесено 1 млн 376 тисяч 779 постанов про адміністративне правопорушення, зафіксованих в автоматичному режимі», - повідомив Олексій Білошицький.
Виховання учасників дорожнього руху - як механізм змін
На важливості освітніх заходів та виховання законослухняних учасників дорожнього руху з дошкільного віку наголосив під час круглого столу народний депутат, заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко. Зокрема, він повідомив про два ініційованих ним законопроєкти, що знаходяться на розгляді парламенту, мета яких – впровадження та стимулювання культури поведінки на дорозі. Так, законопроєктом № 8356, який вже ухвалений у першому читанні, пропонується з дошкільного віку забезпечити вивчення Правил дорожнього руху. З урахуванням правок зацікавлених міністерств і відомств законопроєкт наразі допрацьовується.
Ще одним законопроєктом, № 9289, пропонується додаткова адміністративна відповідальність дорослих «за залучення дітей до порушення правил дорожнього руху». Неправомірна поведінка дорослих стає прикладом дитині і стимулює звичку до аналогічних дій, зауважує нардеп. У законопроєкті мова йде про внесення змін до статті 127 Адміністративного Кодексу України та відповідні штрафи для дорослих за порушення ПДР під час супроводження дітей до 16 років.
На недосконалості законодавства наголосив і Сергій Вітвіцький – ректор Донецького державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, полковник поліції. Зокрема, він зазначив, що «Закон про дорожній рух» був ухвалений ще у 1993 році, за цей час до нього було внесено понад 60 змін та доповнень, але документ залишається далеким від сьогодення. Як представник наукової спільноти, Сергій Вітвіцький запропонував розробити нову стратегію безпеки дорожнього руху на 2025 – 2030 роки, основною ідеєю якої має стати зменшення смертності внаслідок ДТП на 50%. Адже кількість ДТП в Україні є на порядок більшою, ніж в європейський країнах, наголосив він.
Без перевантажень та з контролем режиму праці і відпочинку
Україна дотримується європейських стандартів щодо габаритно-вагових обмежень на дорогах. У всьому світі до ваги вантажів ставляться дуже уважно, зазначив голова Державної служби України з безпеки на транспорті Євген Зборовський. «Ми не дозволяємо рух українськими дорогами з перевантаженнями, адже «перегруз» негативно впливає, по-перше, на якість доріг, по-друге, на безпеку: транспортний засіб, його гальмівна система розрахована на певні обсяги перевезення, при порушеннях він стає небезпечним», – підкреслив Зборовський.
«У 24 році робимо великий акцент на супроводження таких автомобілів до пунктів габаритно-вагового контролю (ГВК) – зазначив Євген Зборовський. – Працюють мобільні патрулі з проблисковими маячками. Ті, хто професійно займається перевезеннями, знають, що зважуватися можна лише на майданчиках ГВК, тому намагаються їх об’їхати. Інспектори мобільних патрулів виїжджають на дороги, де немає пунктів ГВК, та при виявлені автомобілів, що мають ознаки перевантаження, пред’являють вимогу їхати до пунктів зважування. Якщо не погоджуються їхати на пункт габаритно-вагового контролю, можливе блокування транспортного засобу. Завдяки такому інструменту виявляємо і перевізника, і вантажовідправника. Штрафи за ці порушення суттєві, тож сподіваємось, бажання порушувати норми швидко зникне».
Також Євген Зборовський зазначив, що наразі посилена робота з основною супутньою причиною ДТП, яка призводить до травмування та загибелі водіїв ліцензованого транспорту, а саме – щодо недотримання водіями режиму праці та відпочинку. «Людина – не робот, неможливо регулярно їздити по 15 годин на добу без перепочинку, це закінчується дуже негативними наслідками. Тому головний акцент: всі керуються чіп-картою», – підкреслив Євген Зборовський.
Якісно підготовлений водій – це безпека на дорозі
Сервісні центри МВС посилили заходи контролю за складанням іспитів, аби допустити до керма справді кваліфікованих водіїв. Саме на цьому акцентував увагу у своїй доповіді заступник начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами Головного сервісного центру МВС України Павло Єфіменко.
Минулого року в системі сервісних центрів МВС був впроваджений проєкт «Прозорий іспит». Він передбачає створення так званих екзаменаційних хабів, в яких забезпечується посилений контроль за процесом складання іспитів. «Ці хаби обладнані сучасним програмно-апаратним комплексом, що включає захищену програму DLP, яка унеможливлює віддалене втручання в процес складання іспитів, набір тестових питань, які постійно оновлюються, та систему Face ID», – зазначив Павло Єфіменко.
Система FaceID є новинкою, вона встановлена на комп’ютерах, яка під час складання іспитів автоматично фотографує та верифікує кандидата у водії. Екзаменаційні класи для перевірки теоретичних знань обладнані системами перехресної відеофіксації із записом звуку: 4 камери в різних кутах і без «сліпих» зон. Це виключає будь-яку можливість ймовірного втручання в іспит та отримання підказки від сторонніх осіб. Також автівки сервісних центрів МВС для складання практичних іспитів оснащені чотирма камерами спостереження з фіксацією звуку в салоні, трекером та фіксацією дорожньої обстановки попереду і позаду. Камери в салоні фіксують положення рук, ніг та обличчя кандидата у водії, рук, ніг та обличчя екзаменатора сервісного центру МВС», – розповів Павло Єфіменко.
Важливо формувати культуру поведінки на дорозі з раннього віку
Пріоритетним завданням для Міністерства освіти і науки є формування культури поведінки на дорозі з раннього віку, зазначив під час круглого столу з нагоди початку Тижня безпеки дорожнього руху Ігор Хворостяний, генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України. Окрім обов’язкових навчальних програм з безпеки життєдіяльності МОН має низку цікавих позакласних, позашкільних заходів, зокрема, і в партнерстві з Міжнародним благодійним фондом «Допомоги постраждали внаслідок ДТП», які користуються неабияким інтересом серед молоді. Це і різні навчально-виховні заходи: тренінги з безпечної поведінки на дорогах, інтерактивні ігри та уроки з основ безпеки дорожнього руху та попередження травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод, це і Всеукраїнський конкурс фото- та відео робіт «Безпечна країна», який цього року відбудеться вже всьоме, і багато інших.
Разом з тим, необхідно працювати не лише з дітьми, а й з вчителями, підкреслив Ігор Хворостяний. Міністерством освіти і науки затверджено типову програму підвищення кваліфікації вчителів директорів та їхніх заступників, шкільних психологів, словом, усіх учасників освітнього процесу за напрямком «Організація діяльності педагогічних працівників щодо надання домедичної допомоги та безпечного поводження на дорозі». Мета програми полягає у розвитку компетентностей освітян щодо надання домедичної допомоги постраждалим при невідкладних станах і ДТП та вивчення правил безпечного поводження на дорозі, створенні безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі. Міністерство в рамках цієї програми також співпрацює з МБФ «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП» - представники освітніх закладів мають можливість освоїти теоретичну частину з домедичної допомоги за допомогою », яку запустив Фонд.
Також у співпраці з МБФ розроблено посібник «Безпечна дорога додому», присвячений питанням дотримання школярами ПДР, який активно використовується вчителями для підвищення ефективності занять, зокрема, і під час загальнонаціональних уроків з безпеки дорожнього руху, що відбуваються під час Тижнів безпеки дорожнього руху.
«Переконаний, що така співпраця з МБФ, іншими зацікавленими відомствами та громадськими організаціями буде і надалі розвиватися, адже діти – одна з найвразливіших категорій учасників дорожнього руху, тож виховуючи їх змалку, як законослухняних громадян, ми тим самим закладаємо підвалини майбутнього безпечного середовища в країні», - наголосив генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний.
Страховий ринок на порозі великих змін
Якщо патрульна поліція точно може вказати статистику ДТП з травмованими та загиблими, то за даними Моторного транспортного страхового бюро України (МТСБУ) можна орієнтовно визначити загальну статистику ДТП. « Кількість вимог про відшкодування до страхових компаній у 2023 році склала 143 тис., тобто, можемо говорити як мінімум про таку кількість аварій на українських дорогах, – зазначив генеральний директор МТСБУ Олександр Берназюк. Він додав, що 40% страхових випадків було врегульовано за Європротоколом, тобто, без участі поліції. Цей показник з року в рік зростає. Разом з тим, Олександр Берназюк зазначив, що у 2023 році було оформлено 7млн. 700 тис. страхових полісів ОСЦПВ, (так званої «автоцивілки»), тоді як у 2021 році таких полісів було 9 млн.
Ринок «автоцивілки» з наступного року суттєво трансформується, це передбачає законопроєкт № 8300 – «про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що очікує на друге читання. Серед новацій, які відзначив Олександр Берназюк, те, що законопроєкт передбачає виплату страхового відшкодування безпосередньо СТО. «На сьогодні, як відомо, виплати здійснюються на підставі експертизи: як експерт обрахував, таку суму страхова компанія і виплачувала, звичайно, з урахуванням зносу запчастин, що передбачає нинішня методика. Згідно з новим законом, поняття зносу не буде, він не нараховуватиметься. Пріоритет виплат на СТО гарантуватиме відновлення авто до того стану, яким він був до ДТП, вважає генеральний директор МТСБУ.
Також новий закон передбачає збільшення страхових сум: з 2025 року за шкоду, заподіяну майну потерпілих планується виплачувати до 250 тис. грн. (сьогодні – до 160 тис. грн); за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих – до 500 тис. грн (на сьогодні до 160 тис. грн). Страхові суми будуть зростати, з поступовим їхнім наближенням до європейських норм, зазначив генеральний директор МТСБУ Олександр Берназюк.
Транспортні засоби мають бути адаптовані до потреб людей з обмеженими можливостями
Переобладнання транспортних засобів для людей з інвалідністю – цю тему підняв під час круглого столу Андрій Горпинюк, в. о. заступника директора з виробничої діяльності ДП «ДержавтотрансНДІпроект», начальник Центру наукових досліджень у сфері безпеки на транспорті, кандидат технічних наук.
Він, зокрема, наголосив, що легкові автомобілі, вантажівки, сільськогосподарські транспортні засоби, навантажувачі, будівельне обладнання, фургони, мотоцикли та інші транспорті засоби можуть і мають бути адаптовані до вимог і потреб людей з обмеженими можливостями. Андрій Горпинюк зупинився також на проблемі пристосування для самостійного використання транспортних засобів, і для пересування людей з обмеженими можливостями на транспорті.
Також у роботі круглого столу брали участь Олександр Гукал – начальник відділу безпеки управління експлуатаційного утримання Департаменту автомобільних доріг Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (); Олег Потапов – головний спеціаліст відділу безпеки управління експлуатаційного утримання Департаменту автомобільних доріг Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України; Роман Деркач – головний лікар ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»; Віталій Крилюк – директор державного закладу Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоровʼя України; Тимофій Нагорний – провідний інженер відділу комплексних схем організації дорожнього руху КП «Центр організації дорожнього руху (); Василь Брянцев – віцепрезидент МБФ «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП».
Організатори Тижня: Міністерство освіти і науки, ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України (Київська міжрегіональна філія), Міністерство охорони здоров’я, Міжнародний благодійний фонд «Допомоги постраждалим внаслідок ДТП».
