Чи сідаєте ви за кермо, коли хочете спати? Статистика демонструє: чим менше спить водій, тим більший ризик потрапити в ДТП. Саме тому невиспаного водія можна легко прирівняти до п’яного. На думку дослідників, серйозне недосипання так само знижує увагу й концентрацію, як і алкоголь.
Цифри справді вражають: якщо людина спала 6 годин – ризик ДТП зростає в 1,3 разу; 5-6 годин – майже вдвічі; 4-5 годин – в 4,3 разу. А ось якщо перед поїздкою водій поспав вночі менше 4 годин – ймовірність ДТП зростає одразу в 11 з половиною разів!
Суть проблеми
Вельми показовим є американське дослідження National Sleep Foundation, що було проведене ще в 2005 році. Дані свідчать, що близько 168 мільйони дорослих (60% від усіх автолюбителів) сідали за кермо сонними, а третина з них засинала під час керування авто! При цьому, для 13% з них така ситуація трапляється регулярно, а приблизно 11 млн водіїв потрапляли в аварії через втому та відсутність концентрації.
Втім, ці цифри є дуже приблизними, оскільки немає діючого механізму, за яким можна було б встановити, що причиною ДТП було саме недосипання. Крім того, для виявлення сонних водіїв не існує тесту на кшалт алкотестеру. Не вміють знаходити таких горе-водіїв і поліцейські. Ще одна проблема - відсутність широкої кампанії та системи покарань проти так званого drowsy driving на відміну від пиятцтва.
Хто ризикує першим?
Згідно з опитуваннями, серед груп ризику можна виокремити:
Молодих людей 18-29 років. Виокремлення цієї групи не є дивиною, адже її представники менше сплять через напружений графік життя
Чоловіків. Чоловіки частіше за жінок сідають за кермо з бажанням спати (56% проти 45%). Також в них більше шансів заснути під час керування (22% проти 12%)
Робітників, які працюють вночі. Це категорія ризику №1. За статистикою, вони якнайменше декілька разів на місяць їздять сонними
Перевізників, які хронічно страждають від безсоння
Чому це небезпечно?
Австралійські експерти стверджують, що неспання більше 18 годин поспіль прирівнюється до концентрації алкоголю в організмі до 0.8 проміле. А Національна адміністрація з безпеки дорожнього руху (The National Highway Traffic Safety Administration, USA) відзначає, що сонне водіння було винуватцем 72 тисяч ДТП, 44 тисяч випадків травмувань та 800 смертей у 2013 році.
Як цьому запобігти?
Серед найпоширеніших симптомів недосипання виокремлюють:
Часте позіхання чи блимання очима
Повсякчасні провали в пам’яті. Наприклад, ви можете не пам’ятати останні декілька кілометрів поїздки
Автоматичне збивання з полоси, по якій ви їдите
Пропускання знаків чи поворотів.
Хочемо звернути вашу увагу на те, що в разі виникнення цих тривожних симптомів, радимо не продовжувати подорож машиною. Ідеальний варіант - задовольнити свою потребу у сні, адже здоров’я та життя важливіші за бажання встигнути все!
Зауважте, що відкриті вікна чи гучна музика - не панацея. І хоча ці методи є дуже поширеними серед автолюбителів, вони не тільки не позбавляють відчуття сонливості, а й відволікають від дороги ще більше. Тож варто скористатися більш ефективними методиками:
Намагайтесь спати не менше 7 годин на добу
Уникайте водіння пізно вночі на самоті
Якщо вирушаєте в довгу поїздку, візьмуть із собою друга, який зможе сісти за кермо в разі потреби
Періодичні зупинки та кава справді допомагають
Якщо раптово захотіли спати, поспіть 15 хвилин, але не більше. Так зможете повернути собі бадьорість на певний час
Якщо відчуваєте втому, попросіть когось забрати вас або скористайтесь громадським транспортом чи таксі. Ризик - однозначно поганий варіант.
ДП “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” разом із Міжнародним благодійним фондом “Допомоги постраждалим при ДТП” хоче проінформувати всіх водіїв та інших учасників руху щодо відмінностей у поведінці на дорозі в Україні та в європейських країнах. Безумовно, існує різниця в правилах та розвитку інфраструктури. Втім, деякі нюанси ПДР є стандартними для багатьох країн, хоча вони й досі не прижились у нашій країні. Ми віримо, що дотримання цих простих правил стане ще одним кроком назустріч створенню безпечних доріг в Україні.
Для чого потрібен лівий ряд?
Кожен, хто закінчував автошколу, пам`ятає залізне правило: лівий ряд існує тільки для обгону та повороту ліворуч . Єдиний виняток - населені пункти. Проте і в них є швидкісні магістралі, помічені відповідним знаком. Але українські водії найчастіше не зважають на обмеження та займають лівий ряд без потреби. В Європі ж діє чітка тенденція: після завершення обгону автомобілісти швидко повертаються праворуч, адже вільна смуга покращує видимість та нівелює хаотичні рухи на дорозі.
Час на порятунок
Майже всі водії безумовно погодяться, що автомобілі спецтранспорту з увімкненими блимавками та сиреною пропускати необхідно. Та насправді, дуже часто швидкій, що поспішає на виклик, доводиться буквально витісняти інші авто, на що витрачається дорогоцінний час. До того ж, часом “найкультурніші” водії навіть прилаштовуються позаду швидкої, аби зекономити й власний час.
А ось в Європі підхід інший: якщо на трасі виникає затор, то автомобілісти, які стоять у двох крайніх рядах, залишають між машинами достатній для проїзду боковий інтервал. Певна річ, думки прилаштуватися позаду карети швидкої чи поліції в автолюбителів не виникає.
Попереду перешкода? Попередь інших!
Цікаво, що в Європі аварійна сигналізація використовується не тільки для вираження вдячності сусідів та позначення зламаного авто. Наприклад, коли водій побачив перед собою затор чи перешкоду, він не просто різко гальмує сам, а я попереджає за допомогою “аварійки” інших учасників руху. Таким простим жестом можна легко уникнути зіткнень з машинами, що знаходяться попереду.
Дотримуйся дистанції!
Всі знають це старе правило, проте мало хто звертає увагу, що саме таким чином можна скоротити протяжність затору. Для цього варто лише навчити себе стартувати не одразу після того, як згасли стоп-сигнали в авто, що стоїть попереду, а почекати 1-1,5 секунди, даючи можливість сусіду просунутися трохи вперед. До того ж, корисним є звичка триматися однієї смуги, не створюючи на проїжджій частині зайвого хаосу.
Більше терпіння
Старий водійський жарт стверджує, що 1/10 секунди - це час між моментом, коли загорілося зелене світло на світлофорі та роздратованим сигналом позаду. На жаль, ця ситуація з анекдоту щодня зустрічається деінде на українських дорогах.
Але ж навіщо поводити себе так агресивно? Адже йде мова лише про декілька секунд, які навряд чи вплинуть на те, чи вчасно нетерплячий водій приїде на роботу. Зате кожен такий сигнал додасть роздратованості всім водіям у потоці та налякає нещодавних випускників автошкіл, які від цього вже точно не рухатимуться швидше. Тож не сигналити дарма на зелене світло - ще одна корисна звичка європейських колег.
Світлоповертаючі жилети
Припустимо, сталося ДТП. Найчастіше українські водії відразу ж виходять зі своїх авто, починаючи оцінювати пошкодження та шукати номер страхової компанії. У найкращому випадку, один з учасників інциденту згадає про знак аварійної зупинки, хоча його використання - обов'язок, однозначно прописаний в ПДР.
В Європі ж водії в першу чергу надягають світлоповертаючі жилети, знаходячись при цьому в машині. Чому це так важливо? Банальне правило: що помітніший пішохід, то менше шансів наїзду. Зрозуміло, що коли водій покидає місце за кермом, він автоматично стає таким самими пішоходом, який несподівано для інших автомобілістів опиняється на проїжджій частині.
15 лютого народні депутати, фахівці з забезпечення безпеки дорожнього руху разом із ДП “Український медичний центр безпеки дорожнього руху та ІТ” МОЗ України заявили під час прес-конфереції в КМДА про можливість впровадження посиленого контролю за пияцтвом на українських дорогах.
Народні депутати на чолі з Мустафою Наемом хочуть впровадити поліцейські рейди, що перевірятимуть водіїв на тверезість. Проводитимуться вони в традиційних місцях вживання алкоголю, скажімо, в нічних клубах чи ресторанах. За словами народного депутата, Київ стане першим українським містом, де буде запроваджена подібна практика.
“Наразі п'яну людину, що сіла за кермо, поліція може зупинити та оштрафувати тільки в одному випадку - якщо водій порушив правила дорожнього руху або спричинив ДТП. В інших випадках неналежна поведінка залишається безкарною”, - стверджує М.Найем. За його словами, основна проблема такої практики - відсутність превентивності. Адже водій несе відповідальність вже після того, як було скоєно небезпечну аварію. Саме для подолання таких проблем була створена парламентська група з безпеки дорожнього руху.
“На мою думку, така ініціатива є дуже правильною. Недаремно ця практика є досить поширеною в передових країнах світу, зокрема, в Австралії та США. Існує навіть тенденція щодо раптової зупинки машин на певній ділянці дороги та масової перевірки всіх водіїв на алкоголь”, - розповідає Юрій Чорний, директор ДП “Державнe Підприємство Українського Науково-Дослідницького Інституту Медицини Транспорту Міністерства Охорони Здоров&Quot;я України” МОЗ України. Також Ю.Чорний додав, що такі методики мають потужний превентивний вплив, адже водії напевне знатимуть, що в конкретному місці і в конкретний час на них чекатимуть поліцейські, а отже, не вживатимуть алкоголю. Крім того, він зауважив, що в разі будь-якого порушення ПДР п'яного водія чекатиме кримінальна відповідальність.
Ще одна велика проблема - відсутність єдиної затвердженої методики метрології зовнішніх камер та оцінки їх конкретних виробників. Дані з камер могли б стати безцінним матеріалом щодо причин ДТП чи фактом щодо алкогольного сп'яніння водія. Як результат, дані фотофіксації не вважаються за доказом у суді. Тож наразі приводом для розслідування щодо стану водія чи можливого порушення є свідчення двох понятих. Основне завдання - змінити існуючий закон, аби відео-запис відмови водія пройти тест на алкоголь був достатнім приводом для примусового супроводу його до лікарні на експертизу.
Також на прес-конференції Юрій Чорний розповів про важливість об`єднання зусиль всіх міністерств, відомств, депутатів, громадських організацій та наукових кіл для подолання жахливої статистики смертності на дорогах. А площадкою для всезагального об`єднання стане Тиждень безпеки дорожнього руху 2017, перша частина якого буде проведена з 8 по 14 травня по всій Україні за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров`я.
ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та ІТ" МОЗ України разом із Міжнародним благодійним фондом "Допомоги постраждалим при ДТП" хоче допомогти автолюбителям благополучно пережити зиму. В цій нелегкій справі допоможуть правила зимової економії та експлуатації машини.
Правило номер один
Заправляйтесь якісним паливом на перевірених заправках. Дешевий бензин лише послаблює потужність двигуна та збільшує витрату палива, а також сприяє зношуванню механізмів автомобіля. Те ж стосується електромобілів. Заряд батарей за допомогою неякісного обладнання може скоротити їхній термін експлуатації.
Правило номер два
Намагайтеся їхати в середньому темпі. Не розганяйтесь та не гальмуйте різко перед світлофором. Розганяти автомобіль потрібно повільно. Це допоможе зекономити пальне вдвічі.
Правило номер три
Налаштуйте на СТО паливну систему та двигун свого автомобіля. Це скоротить витрату бензину та зробить ваш транспортний засіб надійнішим. Економія, до речі, може скласти 25-30%.
Правило номер чотири
Дотримання швидкісного режиму поїздки суттєво зекономить паливо. До прикладу, економічною вважається швидкість 80-90 км за годину, а от вже 100-120 км/год збільшить витрати на 30%. Швидкості можуть варіюватися в залежності від двигуна та його об'єму.
Правило номер п'ять
Слідкуйте за технічним станом автомобіля. Старі свічки, поршнева, забруднений фільтр та знижений тиск у шинах можуть стати причиною використання пального на 10-15% більшого, ніж зазвичай. Також не слід забувати й про перевантаження транспортного засобу, роботу кондиціонера.
ДП “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” та Міжнародний благодійний фонд “Допомоги постраждалим при ДТП” прагне звернути увагу на проблему, про яку недостатньо говорять та на яку мало хто з водіїв звертає увагу. Мова сьогодні піде про те, як правильно перевозити речі в авто, адже краш-тести підтверджують, що навіть легенька пляшка з заднього сидіння в разі зіткнення може вдаритися об перешкоду зі швидкістю 50 км/год, а іі вага зросте до 42 кг. А якщо вона раптом потрапить переднім пасажирам в потилицю?..
Щоб не наражати себе на потенційну небезпеку подібних предметів в авто, варто лише запам`ятати елементарне правило: жоден предмет, що знаходиться в машині, не повинен бути незакріпленим. Навіть під час різких маневрів сила інерції здатна змусити незафіксовані предмети збільшувати свою масу в 30-50 разів. Таким чином, удар незакріпленої запаски об спинку заднього сидіння може бути близьким до півтонни!
Речі в салоні
Розміщення зайвих речей в салоні авто - найменш бажаний варіант. Важкі предмети можуть в разі ДТП просто придавити пасажирів, а дрібні стати причиною численних травм, адже вони за інерцією продовжують рухатися всередині салону. Результати тестів свідчать, що жерстяна бляшанка коли або пива, що лежить на полиці під заднім склом, під час фронтального зіткнення долітає до вітрового скла та застряє в ньому наче спис. Тож будь-які, навіть невеличкі предмети, потрібно або міцно фіксувати, або ж не розміщувати в салоні взагалі.
Багажник
Це ідеальний варіант для предметів, які не використовуються під час їзди. Щоб речі не билися та не пошкодилися, їх слід розміщувати щільно, взаємно підпираючи. Найважчі предмети варто класти донизу, габаритні речі не направляти в бік салону, а кути неодмінно замотувати чимось м'яким. Ємності з рідинами варто ставити виключно пляшкою догори, а розкладати заднє сидіння при перевезенні великої кількості речей - варіант поганий, адже саме воно слугує надійним захистом для пасажирів від потенційних загроз зі сторони багажу.
Перевантаження
Велика кількість важкого багажу може значно вплинути на керованість автомобіля, погіршити маневреність та збільшити гальмівний шлях. Дані про вантажопідйомність конкретної машини варто шукати в інструкції з її експлуатації. Для авто В і С класів вона складатиме щонайменше 350-450 кг.
Крім того, важливо правильно розподіляти багаж у різних частинах автомобіля. Наприклад, розміщення навантаження виключно в задній частині багажнику суттєво погіршить керованість. Для подолання проблеми варто розкласти речі по всьому багажнику, а частину з них допустимо розташувати в ногах у переднього пасажира.
Найцінніший “багаж”
Маєте чотирилапого друга? Він також заслуговує на безпеку під час подорожей. Наразі ринок пропонує широкий спектр пасків безпеки для собак, серед яких турботливий хазяїн завжди зможе обрати виріб, що підходитиме саме для його улюбленця. Проте робити вибір необхідно дуже прискіпливо, адже чітких міжнародних стандартів та вимог до ременів безпеки для собак не існує. Хоча нещодавно американські спеціалізовані лабораторії спільно з автовиробниками та Центром безпеки домашніх тварин були проведені відповідні краш-тести. На превеликий жаль, тільки декілька компаній-виробників пасків пройшли тест. Тож будьте максимально уважні, адже майж всі фірми необмінно пишуть про позитивне проходження краш-тестів.
ДП “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” МОЗ України разом із Міжнародним благодійним фондом “Допомоги постраждалим при ДТП” хоче допомогти пасажирам знайти своє безпечне місце в транспорті. Відомо, що в кожному виді транспорту є місця, що значно безпечніші від інших.
Легковий автомобіль
У легковому автомобілі найбільш безпечне місце - посередині ззаду. Американські дослідники з університету Буффало вивчивши декілька сотень різних ДТП, прийшли до висновку, що пасажир, який сидить на середньому задньому місці місці, страждає на 60% менше за інших. Головна умова - бути пристебнутим паском безпеки.
Автобус, тролейбус, трамвай
В даному випадку найбільш безпечне місце - середина салону. При цьому, краще сидіти спиною вперед через менші ризики під час екстреного гальмування. Якщо сидіти головою вперед, то можна її розбити об спинку крісла, що розташоване попереду. Сидіти з правого боку безпечніше ніж з лівого: подалі від зустрічного потоку транспорту. Найбільш небезпечними є місця біля дверей.
Якщо ж вам не пощастило зайняти сидяче місце, то стояти потрібно так, аби вертикальна проекція рук на поручні та ніг утворювала трикутник великої площі.
Взагалі, найбільш надійні місця - всередині салону, починаючи з 4 ряду біля проходу.
Маршрутне таксі
Найбільш небезпечне місце - поруч з водієм. Найкращий варіант - місця, які розташовані спинкою до напрямку руху.
Поїзд
Тут найкраще обирати місце в середньому вагоні поблизу п’ятого купе. Якщо подорожуєте нічним потягом на бокових місцях, то лежіть ногами в сторону руху. Таким чином, в разі екстреного гальмування ви спиратиметься в стіну ногами, а не головою. А значить, захистите себе від травми шиї.
Найбільш загрозливими є перший та останній вагони. На них чекає перекидання в разі зіткнення, для останнього навіть в більш катастрофічних маштабах, адже перед ним немає локомотива та вантажного вагона в якості буфера.
Літак
Під час подорожі повітряним транспортом краще купувати квитки в хвостову частину літака, адже так буде більше шансів на виживання в разу аварії.
Медичне забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху. Впровадження інформаційних технологій»
Щороку, внаслідок ДТП у світі гине 1,2 млн. осіб. Україна нині серед лідерів в Європі за показниками смертності від дорожньо-транспортних пригод – зазначила у своєму письмовому звернені до учасників конференції Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець.
За останні 6 років в Україні сталось 170 тисяч дорожніх аварій. У них загинуло понад 26 тисяч українців, 209 тисяч – травмувались. Жертвами аварій, а саме – 43% стають пішоходи та велосипедисти – зазначив Юрій Чорний – національний координатор ВООЗ Міністерства охорони здоров’я з питань безпеки дорожнього руху, директор ДП «Державнe Підприємство Українського Науково-Дослідницького Інституту Медицини Транспорту Міністерства Охорони Здоров&Quot;я України Міністерства охорони здоров’я України».
Серед головних причин аварій – перевищення водіями швидкості та вживання алкоголю. Саме тому, слід систематизувати проведення наркологічних та психофізіологічних оглядів у водіїв транспортних засобів, розробити систему медичних оглядів водіїв-перевізників – наголосила під час свого виступу Олена Малігон – заступник в.о. директора медичного департаменту МОЗ України.
Причинами ДТП з постраждалими є також незадовільний стан доріг та несправність ТЗ – зазначила ТетянаТимошенко – начальник Управління екстреної медичної допомого та медицини катастроф МОЗ України.
Основні теми для обговорення:
Тема №1: «Напрями зменшення впливу «людського фактору» на рівень аварійності на автошляхах України»
Доповідач: Лєбєдєва Тамара Леонідівна – заступник директора з наукової роботи ДП «Український НДІ медицини транспорту МОЗ України»
Із доповіді:
За даними управління, минулого року, в Україні сталось 54 тисячі ДТП, у них загинуло – 4722 особи. Тому проведення профілактичних заходів з метою зменшення смертності та аварійності на дорогах країни зараз надважливі. Після аварії у 25% водіїв та постраждалих спостерігаються посттравматичні стресові розлади. Тому доцільно впровадити психофізіологічне обстеження водіїв та пасажирів після ДТП – для виявлення ознак посттравматичного стресу і проведення відповідних реабілітаційних заходів.
Тема № 2: «Розроблення та реалізація системи медичного обслуговування водіїв транспортних засобів, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів»
Доповідач: Виноград Сергій Петрович – директор «Сумського регіонального центру безпеки дорожнього руху», регіональний представник ДП «Державнe Підприємство Українського Науково-Дослідницького Інституту Медицини Транспорту Міністерства Охорони Здоров&Quot;я України Міністерства охорони здоров’я України» у Сумській області.
Із доповіді:
Вимоги щодо, насамперед, пасажирських перевезень, повинні бути більш суворими. Треба встановити жорсткіший контроль за станом здоров'я водіїв, ступенем їх стомленості, а також за технічною справністю транспортних засобів. Слід переглянути систему допуску водіїв до перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Основні пропозиції:
- удосконалити програму підготовки медичних працівників, методи проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв ТЗ;
- відновити роботу комісій з контролю за якістю проведення медичних оглядів водіїв ТЗ та експертиз станів сп’яніння в областях;
- скласти перелік (реєстр) закладів охорони здоров’я, які проводять передрейсові (післярейсові) медичні огляди водіїв транспортних засобів за територіальним принципом;
- переглянути та вдосконалити наказ МОЗ України від 24.12.1999 р. № 299 «Про затвердження переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідним транспортним засобом», в частині відповідності протипоказань до категорій автотранспорту, які затверджені в даний час (А, А1, В, В1, С, С1, Д, Д1) та змінити окремі критерії протипоказань до управління автотранспортом.
Тема № 3: «Передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів та диспансерізація робітників транспортної галузі, як базис медичної складової безпеки дорожнього руху»
Доповідач: Лісневська Наталія Олександрівна – співголова Громадської спілки з реорганізації охорони здоров’я, заступник Міністра охорони здоров’я України (2014-2015 р.р.)
Із доповіді:
Неприпустимими є факти, які допускаються сьогодні, коли перевезення пасажирів може займатись людина, що провчилась два місяці в авто школі і отримала посвідчення водія. В Європейському співтоваристві правила видачі або продовження водійських прав визначено в директиві 2006/123/ЄС про водійські посвідчення, яка прийнята на заміну Директиві 91/439. У більшості країн водіям необхідно проходити медичний огляд та психологічне тестування.
Тема № 4: «Основні принципи розв’язання проблем безпеки дорожнього руху, напрями реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні та пріоритетні роботи з підвищення рівня безпеки дорожнього руху»
Доповідач:Брянцев Василь Володимирович - заступник начальника управління безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України
Тема № 5: «Система медичних оглядів водіїв транспортних засобів. Внесення змін до Положення «Про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 р. за N 65/80»
Доповідач: Стовба Олег Васильович – директор «Полтавського регіонального центру безпеки дорожнього руху», регіональний представник ДП «Державнe Підприємство Українського Науково-Дослідницького Інституту Медицини Транспорту Міністерства Охорони Здоров&Quot;я України Міністерства охорони здоров’я України» у Полтавській області
Із доповіді:
В Україні намагались запровадити нові стандарти медичного огляду водіїв ще в кінці 90 років. Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 456 «Про затвердження Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів» передбачена реорганізацією системи проведення медичного огляду водіїв транспортних засобів та створення системи медико-психофізіологічної експертизи придатності водіїв до безпечного здійснення транспортної діяльності. Проте постанова виконана не була. Тому терміново слід внести зміни до низки існуючих нормативно-правових актів держави та розробити нові.
Тема № 6: «Систематизація порядків проведення профілактичних наркологічних оглядів, обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Актуальні питання наркологічної експертизи»
Доповідач: Гальченко Інна Володимирівна – лікар-нарколог Державного підприємства «Державнe Підприємство Українського Науково-Дослідницького Інституту Медицини Транспорту Міністерства Охорони Здоров&Quot;я України» МОЗ України
Із доповіді:
В Україні рівень смертності та травматизму, внаслідок ДТП є одним із найбільших у світі. У 2016 році зафіксовано ріст ДТП на 11.6% ,травмованих на 1.5%, як рівняти з 2015 роком.
Серед головних причини щорічного зростання кількості ДТП в країні:
керування транспортними засобами у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння; недосконалість контролю виконання законодавства в частині дотримання правил дорожнього руху, особливо осіб, які керують в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння; відсутність чітких статистичних даних, невідповідність статистики МОЗ та МВС;
Враховуючи причини виникнення ДТП, основними напрямами реалізації стратегії в медичному забезпеченні є:
- створення єдиної національної бази даних, яка об’єднує інформацію про ТЗ, стан здоров’я водія, правопорушення;
- гармонізація національних медичних стандартів щодо медичних оглядів кандидатів у водії та водіїв із законодавством ЄС та положенням Директиви 2006/126/ЄС, враховуючи національні особливості (внести зміни до спільного наказу МВС та МОЗ України №65/80 від 31.03.2013р.);
- систематизація порядків проведення профілактичних попередніх та періодичних наркологічних та психіатричних оглядів водіїв та кандидатів у водії. Зараз наркологічні огляди проходять згідно Постанови Кабміну № 1238 від 06.11.1997 та наказу МОЗ № 339. Даний огляд не відповідає потребам теперішнього часу. Адже клінічний скрінінг та опитування «Аудит», стосуються лише вживання алкоголю, тому потрібно доопрацювати методику огляду та опитування для осіб, які можуть вживати наркотичні речовини;
- розробити процедуру взяття під наркологічний диспансерно-динамічний нагляд осіб, у яких встановлений діагноз: стан сп’яніння внаслідок вживання наркотичних засобів та/або діагноз:стан сп’яніння внаслідок вживання алкоголю;
- внести зміни до спільного наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Тема № 7: «Співпраця патрульної поліції з МОЗ в проведенні експертиз на стан алкогольного та наркотичного сп’яніння»
Доповідачі: Оксана Капітанська – головний інспектор відділу зв’язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції та Євген Мамушкін – старший інспектор з особливих доручень відділу зв’язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції.
Тема № 8: «Складові частини безпеки дорожнього руху з точки зору надання домедичної та екстреної медичної допомоги»
Доповідач: Крилюк Віталій Омелянович – д.м.н., завідувач відділомДержавного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицина катастроф» МОЗУкраїни
Тема № 10: «Медико-психологічний контроль водіїв-професіоналів за Європейськими стандартами»
Доповідач: Панченко Олег Анатолійович, д.м.н., доктор філософії, професор, заслужений лікар України, президент ГО «Всеукраїнська професійна психіатрична ліга», директор Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Мiнiстерства охорони здоров'я України»
Тема № 11: «Актуальні проблеми психофізіологічного забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху»
Доповідач: Трінька Ігор Степанович – начальник кафедри авіаційної, морської медицини та психофізіології Української військово-медичної академії
Тема № 12: «Психофізіологічні аспекти безпеки дорожнього руху»
Доповідач: Фартушний Євген Миколайович – заступник начальника Центру психофізіологічної експертизи ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці», лікар вищої категорії.
19 січня представник ДП “Державнe Підприємство Українського Науково-Дослідницького Інституту Медицини Транспорту Міністерства Охорони Здоров&Quot;я України МОЗ України” взяв участь в круглому столі “Як зупинити епідемію перевищення швидкості на дорогах України”. Метою круглого столу було напрацювати шляхи вирішення проблеми перевищення швидкості та зменшення рівня ДТП, смертності й травматизму на дорогах. Організаторами заходу стали Центр демократії та верховенства права в рамках кампанії “За безпечні дороги” в партнерстві з Реанімаційним Пакетом Реформ і проектом “Модернізація та підвищення безпеки дорожньої мережі в Україні” за підтримки уряду Швеції.
На круглому столі була обговорена програма модернізації та підвищення безпеки дорожньої мережі - проект технічної підтримки для гармонізації законодавства України з нормативно-правовою базою ЄС та вдосконалення практики проектування більш безпечних автомобільних доріг в Україні.
Вперше ініціатива була представлена в листопаді 2016 року в рамках Тижня безпеки дорожнього руху в Житомирі за підтримки ДП “Український медичний центр безпеки дорожнього руху”. Організаторами проекту є Ерік Хойруп та Барбара Кроул - європейські експерти з безпеки дорожнього руху.
Метою програми є проектування доріг відповідно до норм ЄС, оптимізація процедур збору та аналізу даних про ДТП, покращення дорожньої інфраструктури та загального управління в галузі БДР.
На круглому столі серед доповідачів були народні депутати Мустафа Найем та Ігор Діденко, лідер команди проекту “Модернізація та підвищення безпеки дорожньої мережі в Україні” Ерік Кроул, доктор Алан Росс, президент Міжнародного центру БДР та Констянтин Бушуєв, заступник голови Національної поліції України.
ДП “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” та Міжнародний благодійний фонд “Допомоги постраждалим при ДТП” хоче звернути увагу на проблему перевищення швидкості в Україні та розказати про досвід європейських колег у врегулюванні цієї проблеми. А проблемою це є вельми значною, адже саме перевищення швидкості є незмінним лідером серед причини аварій на українських дорогах.
Фінляндія
В цій холодній країні прийнятий традиційний для Європи швидкісний режим - 50 км/год по містах, між населеними пунктами - 80 км/год, а на автобанах - 110 км/год. Однак, у скандинавських країнах в багатьох міських кварталах, біля шкіл та житлових комплексів дозволена швидкість рідко перевищує 30-40 км/год. Примітно, що припустимих перевищень немає, тож навіть за +4 км/год на спідометрі доведеться сплатити значний штраф - 115 євро.
Німеччина
Всі знають, що саме німці пишаються ідеальними дорогами, на яких можна неабияк розігнатися. Проте, прискоритися до 250 км/год можна лише на деяких ділянках кількох автобанів. І виключно за ідеальної погоди та помірного трафіку. На практиці швидкість майже завжди обмежена позначкою в 130 км/год. Іще одним розчаруванням водіїв можуть стати періодичні ремонтні роботи та посилений трафік, що рідко дозволяє рухатися швидше ніж 110-12- км/год. Хоча на автобанах є не дуже звичне для українців “зворотнє обмеження”: заборонено їхати повільніше, ніж 60 кілометрів за годину. В німецьких містах діє стандартне для Європи обмеження 50 км/год.
Велика Британія
Ця країна дуже консервативно ставиться до швидкісних обмежень. У містах британським автомобілістам не дозволено їздити швидше, ніж 48 км/год! На трасі ж припустимо розганятися до 120 км/год. До речі, за перевищення швидкості назначений штраф у розмірі 2900 євро! Єдина можливість поганяти - острів Мен. Це британська територія з дуже якісними та дуже вільними дорогами. А штрафи за перевищення швидкості там відсутні взагалі.
Андорра, Албанія
Ці маленькі країни є справжніми рекордсменами з обмежень швидкості. Тут не передбачено жодних потурань для порушників: максимальна швидкість у населених пунктах - 40 км/год і жодних поблажок!
ДП “Український медичний центр безпеки дорожнього руху МОЗ України” разом із Міжнародним благодійним фондом “Допомоги постраждалим при ДТП” запевняє, що за 70% збережених життів в дорожньо-транспортних пригодах людство повинно подякувати ременям безпеки. Застосування паска безпеки зменшує ризик загибелі водія за лобового зіткнення в 2,3 рази, за бокового - в 1,8 разів, а при перекиданні авто - в 5 разів.
Втім, на превеликий жаль, на сьогоднішній день залишається дуже багато міфів щодо використання ременів безпеки.
Міф №1. Ремінь заважає вибратися з автомобіля, який горить або тоне.
Це твердження може стосуватися лише пасків старої конструкції. Сучасні ж паски знімаються одним клацанням.
Міф №2. На невеликій швидкості ремені безпеки можна не використовувати
Непристебнутий водій при лобовому зіткненні має дуже високі шанси розбити головою скло та в 9 із 10 випадків загинути. За статистикою, 80% всій аварій відбувається на швидкості 65 км/год. А зіткнення на такій швидкості аналогічно падінню з шостого поверху. Швидкість 80 км/год еквавілентна падінню з девятого поверху, а 110 км/год - 17 поверх відповідно. То чи ризикнули б ви прогулятися дахом багатоповерхівки без огородження? А чи пустили б туди своїх дітей? Думайте про це щоразу під час подорожей без пасків безпеки.
Міф №3. Пристебнутий дорослий може втримати дитину на руках
Навіть при зіткненні на швидкості 30 км/год на вашого малюка масою 7 кг діятиме сила в 135 кілограм. Втримати таку вагу неможливо.
Міф №4. При подорожах на невеликі відстані паски безпеки непотрібні
Згідно статистики, 75% відсотків випадків загибелі водія трапляються в межах 40 кілометрів від його дому.
Міф №5. Пасажирам, які сидять на задньому сидінні пристібатися необов'язково.
Це вкрай небезпечно не тільки для самих пасажирів: водія може вбити навіть дитина, що вилетіла з заднього сидіння. Також не варти забувати про перевертання машини - тут альтернативи не існує.
Міф №6. Найбільш безпечне місце в авто - за водієм
Найбезпечніше місце в машині - середнє сидіння позаду: воно на 16% безпечніше будь-яких інших місць в авто. Але за умови, що пасажир, який там сидить, користується ременем безпеки. Інакше шанси вилетіти крізь лобове скло при аварії максимальні.
Міф №7. При аварії краще бути викинутим з автомобіля
Безумовно, статистика свідчить, що в пасажира, який опинився від час ДТП поза салоном є шанс на збереження життя. 1 зі 100. Готові ризикнути? Найбільша небезпека під час аварії - це удар о частини салону. Тож якщо пасажири не будуть пристебнутими, то в них більше шансів вдаритися та отримати травму, несумісну з життям, аніж вилетіти назовні та залишитися цілим.
Міф №8. Якщо в машині є подушки безпеки, то ремені не потрібні
Проблема в тому, що подушка при розкритті рухається назустріч людині зі швидкістю 300 км/год. А це удар боксера-важковаговика. Ремінь безпеки не дає “зустрітися” з подушкою настільки швидко. Та й розроблялася подушка для роботи спільно з пасками безпеки, а не замість них.
Цікаво, що навіть при використанні ременя не варто сидіти до керма ближче ніж 25 см. Це значно пом`якшить “зустріч” зі подушкою.
Міф №9. Ремінь безпеки може у випадку аварії травмувати людину
Ремінь справді може травмувати шийний відділ хребта, адже під час різкого гальмування тіло за інерцією продовжує рухатися вперед. Також він теоретично може спричинити опіки чи зламати ключицю. Однак, ці травми ніщо в порівнянні з тими ушкодженнями, що чатують на пасажирів та водія без ременів.
Міф №10. Користуватися ременем безпеки незручно
Це твердження - цілковитий абсурд, беручи до уваги попередні 9 пунктів. А звикнути до ременя можна шляхом регулярного його використання. В такому випадку в непристебнутої людини виникатиме почуття дискомфорту за відсутності ременя.