Останні резонансні тяжкі аварії знову привернули увагу суспільства до безпеки дорожнього руху в Україні. Але вкотре дискусія звелася майже виключно до покарання водіїв, (підвищення штрафів, запровадження штрафних балів, позбавлення права керування), тобто, точкові рішення – замість комплексного вирішення існуючих проблем.
Так, ситуація з дорожньою безпекою знаходиться на жахливому рівні. За офіційними даними Національної поліції за 2022 – 2025 роки в дорожньо-транспортних пригодах загинуло 12 тис. 295 людей та 116 тис. 568 було травмовано. При цьому кількість загиблих кожного року зростає (у 2022 році загинуло 2791 осіб, у 2023 – 3053, у 2024 – 3202, у 2025 – 3249).
І, безперечно, штрафи за порушення правил дорожнього руху треба переглядати та підвищувати, але для всіх його учасників, а не лише водіїв. Бо про пішоходів, велосипедистів, користувачів різного виду електротранспорту в контексті впливу та покарання за порушення майже не згадується. З ними все гаразд і їхня поведінка не впливає на дорожню безпеку? А стан доріг, інфраструктура, інші чинники?
Безпека на дорогах – це значно ширше питання, ніж покарання водіїв, вона залежить не лише від їхньої дисципліни, а й від відповідальної поведінки пішоходів, користувачів електросамокатів і велосипедів, від якості дорожньої інфраструктури, інших факторів. Погано освітлені переходи, відсутність безпечних тротуарів і велодоріжок, незручна організація руху, недостатній контроль за дотриманням правил усіма учасниками дорожнього руху створюють не менші ризики, ніж перевищення швидкості.
Як свідчить досвід, запропоноване підвищення штрафів для водіїв матиме лише короткочасний ефект і загалом не призведе до суттєвого поліпшення ситуації на дорогах. Головним чинником, який на сьогодні дійсно може вплинути на дорожню безпеку – це невідворотність покарання. І навіть без підвищення штрафів системна робота поліції може суттєво вплинути на ситуацію. Професійне спілкування поліцейського з порушником, невідворотність покарання та навіть вимушена втрата часу через оформлення правопорушення є дієвими стримувальними чинниками. Це стосується всіх без винятку учасників дорожнього руху — водіїв, пішоходів, велосипедистів, користувачів електросамокатів та інших.
До слова, окремої уваги потребує реформування законодавства про адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху. Адже чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення був ухвалений у 1984 році – в іншій державі, за інших суспільних відносин і правових підходів. Попри численні зміни, його структура та багато базових положень уже не повною мірою відповідають сучасним викликам, зокрема у сфері безпеки дорожнього руху. Необхідно переглянути підходи до визначення відповідальності, встановивши за кожне конкретне правопорушення чітке й пропорційне покарання, яке відповідатиме ступеню суспільної небезпеки діяння та тяжкості можливих наслідків.
Тож якщо ми справді хочемо змінити ситуацію на дорогах, зменшити кількість ДТП, потрібен комплекс системних заходів: невідворотність відповідальності не лише для водіїв, а й для пішоходів та користувачів електротранспорту, який набуває все більшої популярності; ефективний контроль за виконанням правил усіма учасниками руху; сучасна та безпечна інфраструктура, просвітницькі кампанії у суспільстві, інші взаємопов’язані дії.
Саме такий підхід відповідає сучасним принципам дорожньої безпеки, які ставлять у центр захист життя кожного учасника руху.
