Значна кількість фізичних осіб-підприємців — ліцензіатів не мають найманих працівників, а також не мають відповідної освіти, необхідної для отримання СПК менеджера-управителя. Водночас, згідно зі змінами до Закону України, які набирають чинності з 19.04.2026, з менеджером-управителем може бути укладений договір про надання послуг.

Питання 1. Чи буде розширено функціонал кабінету перевізника «ШЛЯХ» шляхом додавання можливості внесення фахівця, залученого на підставі договору про надання послуг (оскільки наразі така функція відсутня)?

Питання 2. Яким чином буде регулюватися кількість підприємств та транспортних засобів, обслуговування яких здійснює менеджер-управитель за договором (не більше 4 підприємств та загальною кількістю до 50 транспортних засобів)?

Питання 3. Чи буде створено Єдиний реєстр менеджерів-управителів (за аналогією з Реєстром водіїв)?

 

2. Як уникнути порушень режиму праці та відпочинку водіїв, якщо маршрут розрахований на період керування 4 години 10 хвилин, однак у зв’язку з незадовільним станом дорожнього покриття навіть досвідчений водій не може подолати зазначену відстань за встановлений час? Фактично тривалість руху становить 4 години 40 хвилин – 5 годин без ризику для життя пасажирів та пошкодження транспортного засобу. Який вибір має зробити перевізник: забезпечення безпеки пасажирів чи уникнення штрафних санкцій?

 

3. Які вимоги встановлюються до механіка? Якою саме має бути кваліфікація та спеціальність за дипломом? Чи відповідає цим вимогам кваліфікація інженер-механік за спеціальністю механізація сільського господарства?

 

4. Яким чином виконати вимоги для пасажирських внутрішньообласних перевезень щодо наявності туалету в салоні транспортного засобу, якщо конструкцією виробника його не передбачено (наприклад, для транспортних засобів місткістю 18–25 пасажирських місць), а також пройти технічний огляд із відміткою для міжміських перевезень з метою отримання продовження договору або участі в конкурсі?

 

До пункту № 1

Укртрансбезпекою розроблений проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, в частині врегулювання вимог до провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом» (далі – проєкт акта). Зазначений проєкт акта надісланий на погодження до заінтересованих центральних органів виконавчої влади, а також оприлюднений на офіційному вебсайті Укртрансбезпеки.

Проєкт акта включає оновлені підходи у сфері ліцензування з урахуванням Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 438, а також змін у законодавстві, які внесені Законом України від 27 березня 2025 року № 4337-IX «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо вдосконалення регулювання ринку послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» (далі – Закон № 4337-IX) та поетапного плану заходів до нього (із визначенням завдань, виконавців, строків), зокрема, і в аспектах запровадження порядку встановлення втрати та відновлення бездоганної ділової репутації, а також перевірки рівня професійної компетенції менеджера (управителя) з перевезень.

Частиною четвертою статті 34¹ Закону України від 05 квітня 2001 року №  2344-III  «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344-III) передбачено, що менеджер (управитель) з перевезень може організовувати та постійно контролювати діяльність з перевезення пасажирів та / або вантажів, нести відповідальність за її здійснення одночасно не більше ніж чотирьох автомобільних перевізників із загальною максимальною кількістю автомобільних транспортних засобів, що не перевищує 50 одиниць.

Також проєктом акта передбачаються надання здобувачем ліцензії / ліцензіатом відомостей про автомобільні транспортні засоби, що закріплені за менеджером (управителем) з перевезень. Подання такої інформації передбачається здійснювати в електронній формі через Єдиний комплекс інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті.

Планом організації підготовки проєктів актів та виконання інших завдань, необхідних для реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо вдосконалення регулювання ринку послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» до Закону № 4337-ІХ серед іншого передбачено розробку додаткових нормативно-правових актів, зокрема, порядку встановлення втрати та відновлення бездоганної ділової репутації, а також порядку підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.

 

До питання № 2

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2010 року за № 811/18106, зі змінами (далі – Положення № 340), встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Приписами Положення № 340 на перевізника покладається обов’язок забезпечити дотримання встановлених норм тривалості керування транспортним засобом, перерв і відпочинку водіїв, а також організувати їх роботу таким чином, щоб унеможливити перевищення визначених законодавством показників.

У разі, якщо фактичні умови дорожнього руху (зокрема, незадовільний стан дорожнього покриття, інтенсивність руху, погодні умови тощо) об’єктивно впливають на тривалість виконання маршруту, перевізник зобов’язаний завчасно враховувати такі обставини під час планування перевезень. Це передбачає коригування графіків руху, збільшення тривалості рейсу, організацію змінності водіїв або передбачення необхідних перерв для відпочинку.

Таким чином, перевищення встановленого часу керування не може обґрунтовуватися необхідністю дотримання графіка руху, так само як і дотримання графіка не може здійснюватися за рахунок порушення вимог безпеки. Належна організація перевезень повинна забезпечувати одночасне виконання обох вимог, що прямо випливає з приписів Положення № 340.

Окремо зазначаємо, що відповідно до абзацу першого та другого підпункту 2 пункту 4 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 439 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 року № 193), Агентство відновлення відповідно до покладених на нього завдань забезпечує організацію будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

 

До пункту № 3

Положеннями пункту 12 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 (зі змінами), передбачено, що персонал, який перевіряє передрейсовий та післярейсовий технічний стан та виконує роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, повинен мати професійно-технічну або вищу освіту відповідного рівня за напрямами освітньої підготовки, пов’язаними з автомобільним господарством, транспортними технологіями на автомобільному транспорті, обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом автомобілів, машин та механізмів (двигунів), або пройти курси перепідготовки за кваліфікаційними характеристиками займаної посади та проходити періодично курси підвищення кваліфікації.

Перевірку технічного стану транспортних засобів може проводити керівник, водій, інший персонал автомобільного перевізника, який відповідає зазначеним у цьому пункті вимогам.

Щодо вимог до механіка слід виходити з того, що особа, відповідальна за технічний стан транспортних засобів, повинна мати освіту та / або кваліфікацію, яка за своїм змістом пов’язана з технічною експлуатацією, обслуговуванням і ремонтом автомобільного транспорту. Кваліфікація «інженер-механік» за спеціальністю «механізація сільського господарства» може бути оцінена як суміжна, однак сама по собі не завжди підтверджує належну спеціалізацію саме у сфері автомобільного транспорту. У кожному конкретному випадку необхідно оцінювати зміст освітньої програми, додаток до диплома, наявність практичного досвіду, посадові обов’язки та документи про підвищення кваліфікації. Тому доцільним є підхід, за якого вирішальне значення має не лише назва диплома, а фактична відповідність освіти й досвіду функціям з контролю технічного стану транспортних засобів.

 

До пункту № 4

Відповідно до статті 7 Закону № 2344-III забезпечення організації пасажирських перевезень покладається:

на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, – на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади; на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, – на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації;

на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), і міжнародних автобусних маршрутах загального користування – на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; на автобусному маршруті загального користування прямого сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт «Бориспіль» – на Київську міську державну адміністрацію.

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, зі змінами (далі – Порядок № 1081), визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області, на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади (далі – конкурс).

Абзацом першим пункту 10 Порядку № 1081 визначено, що організатор перевезень затверджує умови конкурсу, зокрема обов’язкові, відповідно до статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та вимоги щодо використання автобусів за видами сполучень, режимами руху та протяжністю маршрутів, параметрами пасажиромісткості, комфортності, технічних та екологічних показників, визначеними наказом Мінінфраструктури від 24 липня 2024 року № 688 «Деякі питання щодо використання автобусів за видами сполучень, режимами руху та протяжністю маршрутів, за параметрами пасажиромісткості, комфортності, технічних та екологічних показників». До обов’язкових умов конкурсу також належить забезпечення можливості пільгового проїзду, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – використання електронного квитка.

Окремо зазначаємо, що відповідно до абзаців другого та третього пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, зі змінами (далі – Положення № 460), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері автомобільного транспорту.

Підпунктом 8 пункту 4 Положення № 460 передбачено, що Мінрозвитку відповідно до покладених на нього завдань інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції.